чів. Поблизу гирла річки Мутвиці обидва береги її положисті і являють грубі осипища польодовикового піску, що з-під нього подекуди визирають нечисленні і невеликі скиби сірого дрібнозернястого гнейса. Такий самий глибокий сипкий пісок видко і усюди на вулицях і у садибах у виселку із Сущанів на правому березі Уборти. Але вже недалечко від гирла Мутвиці, на східній закраїні згаданого виселка, правий беріг річки Мутвиці являє собою гнейсовий горб; схил берега відслонює суцільну скелю, що зложена з великих скиб відокремлення, а вершок горба є розсипище або море каміння.
§ 104. Далі до самих верхів'їв (до урочищ Довговахи і Ближньої Березівки) річка Мутвиця тече у болотяній долині, але на обох її берегах майже без перерви йдуть великі скелі того самого типового сірого гнейса; уся ця місцевість вкрита густим змішаним лісом, що є подекуди міцно заболочений; у нетрях лісу, серед болот і на численних бродах усюди спостерегаються на поверхні величезні скибові виступи гнейса; мохом вкриті скиби відокремлення по деяких місцях досягають 4–5 метрів у прогоні і утворюють цілі горби; в багатьох місцях поволока польодовикових пісків цілком зникає. По болотяних низовинах на поверхні видко моховий торф гарної якости, що є подекуди (здається) дуже грубий.
На віддаленні біля трьох верстов на схід від ріки Уборти (по прямій лінії) виступи гнейса припиняються і на поверхні видко тільки безнаметньовий польодовиковий пісок.
§ 105. На схід від урочища Довговахи (на віддаленні 4 верстов по прямій лінії від ріки Уборти), серед піскуватої низовини, на невеликій прогалині незайманого первісного лісу, я знайшов приземкуватий, плескато-опуклий кам'яний горб; він є збудований з величезних (до 8 метрів у прогоні) мохуватих скиб приблизно паралелепіпедальної форми з заокругленими через звітрювання рубами. Рука людини, без сумніву, ще не торкалася до цих грандіозних первісних скиб; великих зусиль треба вжити, щоб відбити від них молотком гарний зразок породи. Порода ця є звітрілим, середньозернястим, червонуватим гранітом. — На південний схід від цього гранітового горба, у нетрях лісу, я знайшов ще два таких горби, трохи менших розмірів, а далі на протязі більш верстви виступів каменя нема.
§ 106. В урочищу Обище, на відаленні 5,5 верстов (по прямій лінії) на схід від села Сущанів, самітньо здіймається досить великий, плескувато-опуклий гранітовий горб, оточений і вкритий темним первісним незайманим лісом. Згідно з моїм барометричним нівелюванням, він досягає відносної височини 12 метрів над навкружною піскуватою (почасти заболоченою) місцевостю. Мабуть до вершку цього горба повинна бути пристосована абсолютна височина 86,4 сажня, що згадується десь тут у каталозі нівелювань західньої експедиції для висушування болот (№ 9, стор. 106; див. № 58, стор. 39, під № 781). Порода, з якої є збудований описуваний горб, тотожня з породою попереднього
