Сторінка:Тутковський. Узбережжя ріки Уборти. 1925.djvu/28

Цю сторінку схвалено

нівелюванням західньої експедиції для висушування болот, на абсолютній височині 86,0 сажнів (№ 9, стор. 102; № 58, стор. 38, під № 751), або на відносній височині 3,2 метра над рівнем ріки Уборти, що має тут аболютну височину 84,5 сажня (№ 9, стор. 103). На правому березі ріки тут природніх відслонень нема; на поверхні усюди видко тільки глибокий, сипкий, безнаметньовий польодовиковий пісок. Церква села стоїть на піскуватому горбі неправильної форми у плані з дуже положистими схилами. Низький піскуватий беріг без відслонень тягнеться до гирла річки Вуглі або Углі (див. № 54, стор. 90, під № 138). Виступів кристалічних порід тут нема.

§ 50. Річка Вугля, що починається недалечко на північ від села Чміля, з болота Луб'яний Мох, має довжину 23 верстви (№ 9, ст. 206) і протікає по диких лісових нетрях, що цілком неприступні улітку; по цих нетрях, згідно з переказаними відомостями, подекуди існують виступи кристалічних порід, — мабуть граніта (оскільки можна висновувати з переказів). Такі самі скелі кристалічних порід, згідно з переказами місцевих селян, існують теж серед болот Чорний Острів і Крушники, що по них протікає доплив річки Вуглі — річка Грабарка завдовшки 10 верстов (№ 9, стор. 206; № 54, стор. 101, під № 313), а також у сточищі другого допливу річки Вуглі — річки Теремши завдовшки 12,5 верстов (№ 9, стор. 206; № 54, стор. 101, під № 314), в околицях слободи Держанівки (№ 42, т. I, стор. 425) і в урочищах Кам'яний Лісок та Ляхова Колода; в усіх цих місцях виступає мабуть не гнейс, а граніт. Усюди тут розповсюджені зарості Azalea pontica.

§ 51. Повна відсутність природніх відслонень спостерегається і далі між гирлами річок Вуглі та Родчі або Радчі (№ 9, стор. 206; № 54, стор. 90, під № 139), Сажелки (№ 9, стор. 206; № 54, стор. 101, під № 315) і Сліпишинки (№ 9, стор. 105 і 106; № 54, стор. 101, під № 316); по усіх цих річках видко лише схили безнаметньового польодовикового піску. Згідно з зібраними переказами, виступи кристалічних порід, здається, існують по таких сумежних місцях: біля села Стовпники (абсол. височина 93,3 сажня, — № 9 стор. 101; № 58, ст. 38, под № 752), в урочищі Жоноклев (абсол. височина 92,0 сажня, — № 9, стор 105; № 58, стор. 38, під № 753), в урочищі Великий Ліс (абсол. височина 87,8 сажня, — № 9, стор. 102; № 58, стор. 38, під № 754) і на річці Родчі (абсол. височина 86,6 сажня, — № 9, стор. 103). На жаль, я не мав можливости одвідати усі ці місцевості, що улітку дуже важко приступні.

§ 52. Нижче гирла річки Родчі до хутора Кишинського Млинка (що лежить на лівому березі ріки Уборти) на правому березі видко лише осипища польодовикового піску. Береги доплива Уборти - річки Теребухинця (№ 54, стор. 90, під № 140) і верхів'я її в урочищі Кудерче низькі та болотяні. В урочищу Кулижник, на віддаленні двох верстов від ріки Уборти, я знайшов цілий лабіринт барханових руїн (див. № 44, стор. 6), що вже цілком втратили свої форми.