На геологічних мапах Европейської Росії геологічного комітету в околиці села Янчі-Рудні неправильно зазначена південна межа розповсюдження ератичних наметнів (№№ 20 і 21). Миклуха-Маклай завважує, що „біля села Янчи-Рудні помічається невеличке відслонення дрібнозернястого двохлоснякового гнейса“. (№ 29, стор. 23); на своїй геологічній мапі автор зазначив це відслонення на правому березі ріки Уборти, на віддаленні приблизно півверстви вище села по течії.
§ 40. Згідно з моїми докладними дослідами, на правому березі ріки Уборти болота припинюються верстов за вісім вище села Янчі-Рудні, навпроти села Підлубів; тут усюди беріг є досить низький і дуже положистий, але піскуватий і сухий, не болотяний; під дрібнозернятим білуватим елювіяльним піском на схилах і на вершку берега лежить твердий, досить піскуватий, безнаметньовий, буруватий передльодовиковий суглинок; подекуди він є відслонений в ямах і ровах на глибину до півтора метра. Инших відслонень тут нема; кристалічні породи поховані глибоко під пісками і суглинками. По лісах тут росте заростами Azalea pontica.
§ 41. На віддаленні п'яти верстов вище села Янчі-Рудні до ріки Уборти впливає з правого боку невеличка річка (безименна), завдовшки біля 4 верстов, що витікає з болота Жархова. Біля гирла цієї річки береги її мають відносну височину до 3,2 метра; на правому березі існує невеличке відслонення горішньої частини схилу, в якому видко такі породи:
Грубість.
| а. | Тонка верства сірого піскуватого ґрунту |
0,1 | метра |
| б. | Сірувато-жовтий, сипкий, безнаметньовий, дрібнозернястий польодовиковий пісок |
1,2 | „ |
| в. | Такий самий пісок жовтої барви |
1,3 | „ |
Нижче йдуть грубі осипища того самого піску до рівня річки. Такими осипищами піску є вкритий правий беріг ріки Уборти на досить значному просторі і далі. Відслонень кристалічних порід тут ніде не видко.
§ 42. На віддаленні біля трьох верстов вище села Янчі-Рудні по течії ріки Уборти і біля трьох чвертей верстви від корита ріки, на схід від шляху, в урочищу Жалби, серед густого змішаного лісу, здіймається досить великий заокруглений у плані горб, що досягає (згідно з виконаним мною барометричним нівелюванням) відносної височини до 12 метрів над рівнем ріки і абсолютної височини біля 92 сажнів (№ 58, стор. 38, під № 750). Схили цього горба з заходу стрімкі; на них з-під лісового мурігу визирають великі мохуваті скиби кристалічної породи. На вершку горба я знайшов 8 ям, що являють собою старі, закинуті каменярні, завглибшки до трьох метрів. В ямах безпосередньо під тонкою верствою сірого, дуже піскуватого лісового ґрунту
