селі Копищі (§ 213); на лівому березі Уборти, у селі Підлубах (§ 216); у селі Бігуні під лесом (§ 376); у колонії Данилевицькій, у колодязі (§ 420); у селі Веслинному на лівому березі Уборти і далі на північ до хуторів Маркоуських або Курганів (§ 421-422); у селі Горновищу (§ 423); біля фольварка Білі Береги (§ 426); від фольварка Чемерного до села Лельчиців (§ 427); у фольварку Діброва, у колодязі (§ 432).
Якщо нанести розповсюдження цих пунктів на мапу, то з'ясовується дуже виразно, що передльодовикові поклади лівого берега ріки Уборти являються тут продовженням широко-розповсюджених таких самих покладів по узбережжю ріки Прип'яти та її правих допливів — рік Свиноводи і Мостви з її допливом — рікою Львою (на жаль, мої досліди й спостереження в узбережжях цих рік ще досі не оголошені, за вийнятком тільки узбережжя ріки Льви, — див. № 60, де ці поклади описані докладно).
§ 471. Головні петрографічні й стратиграфічні властивості передльодовикових покладів узбережжя ріки Уборти, що виступи їх перелічені вище (§ 470), такі: переважають між цими покладами суглинки, часто непроникливі для води, здебільшого бурої, буруватої або брунатної барви (§§ 15, 22, 23, 40, 47, 184, 213, 376, 420-428, 427, 432), почасти червоної (§ 426) барви, рідше різних відтінків сірої барви (§§ 15, 22, 23, 216, 421-423), ще рідше різних відтінків жовтої барви (§§ 15, 23, 216); усі вони виразно верствуваті, иноді з правильними поземими верствами (§§ 184, 216, 420, 426), подекуди з неправильними (§ 34) й хвилястими верствами (§ 15); другорядне місце між передльодовиковими покладами займають різноманітні піски, жовтої (§ 15) і сіро-жовтої барви (§ 19). У полудневій частині узбережжя Уборти ці поклади часто лежать безпосередньо на граніті (§§15, 19, 23), або на вибухових породах (§§ 27, 34, 36), дуже рідко на Овруцькому пісковику (§ 376, село Бігун). Ніде у цих покладах ніяких слідів окам'янілостей досі не знайдено. Ніде теж не знайдено у цих покладах наметнів або риняків. Описувані поклади подекуди виступають безпосередньо на поверхню (§§ 15, 19, 34, 47, 184, 216, 421-423, 427) або лежать під власним елювієм (§§ 36, 40), дуже часто — під польодовиковими пісками (§§ 22, 23, 27, 213, 420, 426, 432), дуже рідко — під лесом (§ 376). Жодного технічного пристосування ці поклади досі не мають й вживаються лише для мазання хат, то-що.
8 472. Льодовикові (або моренові) поклади (з наметнями) мають в описуваному узбережжю ріки Уборти розмірно обмежене розповсюдження і тому серед инших геологічних утворів відограють малу ролю, але проте являються дуже цікавими з різних боків, а найбільше — що-до питання про межу колишнього плейстоценового зледеніння.
Виступи справжніх моренових (льодовикових) покладів встановлені моїми дослідами у таких місцях описуваного простору: біля села Непізнаничів (§ 10); в околицях села Нараївки (§§ 11); в околицях
