дрібних фалд нема там, де нема жил граніта (§§ 250, 255); але трапляються і такі випадки, коли при наявності дрібних фалдочок жил граніта у гнейсі нема (біля села Лопатичів, § 242); тому правильніше не сполучати дрібне пофалдування з жилами граніта і вважати його за якесь місцеве (локальне) дислокаційне явище.
§ 458. Надзвичайно цікавою геологічною породою, що виступає подекуди в узбережжю ріки Уборти (а саме — тільки на правому її узбережжю), являється так званий Овруцький пісковик, що є дуже оригінальним з усіх боків утвором і тому відокремлений під особливим знаком на усіх геологічних мапах (№№ 20, 21 і 75). Ця порода залишалася цілком загадковою перед моїми докладними дослідами; її географічне розповсюдження, петрографічний характер, умови уложення, спосіб походження і геологічний вік зазначаються різними авторами зовсім неправильно і усупереч дійсності, бо нікому не доводилося вивчити ці властивості Овруцького пісковика на самих місцях його розповсюдження; з геологів тільки один професор М. П. Барбот-де-Марні одвідав природні відслонення цього пісковика, але тільки в одній дуже обмеженій місцевості, на південно-східньому кінці Славечансько-Овруцького кряжу, в околицях села Збранків; усі инші автори, що писали про Овруцький пісковик та сміливо зазначали на мапах його розповсюдження, бачили тільки зразки його у музеях, а ці зразки иноді постачалися колекторами з зовсім неправильними зазначеннями родовищ та умов уложення. В різних моїх працях я ступнево з'ясовував усі зазначені вище властивості і особливості Овруцького пісковика і описував частину його родовищ (див. № 48, стор. 362-365, 428-434; № 52, стор. 21, 24-35, 48-50, 57-77, 150-152, 162-187 і малюнки стор. 29, мал. 1; стор. 32, мал. 2; стор. 49, мал. 3; стор. 67, мал. 4; стор. 69. мал. 5; стор. 72, мапа; стор. 73, мал. 6; стор. 177, мал. 10; № 57, стор. 191-192 і §§ 1-4, 6, 11, 17, 20, 52-53, 63-68, 70-75, 77-78, 80-85 і малюнки на табл. 1-6, 18 і 19; № 68, стор. 45-46); тому в цій праці я обмежуюся характеристикою Овруцького пісковика переважно в межах узбережжя ріки Уборти і далі додаю риси його з инших місцевостей без детальних посилок на зазначені тут попередні мої праці.
В узбережжю ріки Уборти Овруцький пісковик виступає у таких своїх відмінах: червоний, рожевий, сірий, смугастий і рожево-сірий пісковик, а також конгломератова відміна.
§ 459. Червоний Овруцький пісковик я знайшов у виступах цього пісковика в таких місцях описуваного простору: у верхів'ях річок Либенця, Прирубища і Полохатинки (на західньому продовженні п'єдестала Славечансько-Овруцького кряжа, § 142); в околицях сіл Рудні Нової і Рудні Переброди (§ 143); в околицях села Рудні Озерянської на амфіболовому граніті (§ 146); у межах Гнізно-Теригальського кряжа взагалі (§ 147); в урочищу Гнізно і у викрої на 24-ій верстві Усовської залізниці (§ 148); в урочищу Теригали (§ 149); біля станції Пост Дровяний (§ 156); між Постом Дровяним та селом Озерянами (§ 158); у селі Озерянах і його околиці (§§ 159-160); на горбах у схід-
