сочині біля 78 сажнів, під 51° 25′ півн. широти; далі знову тягнеться перерва протягом 16,5 верстов, причому межа круто повертає на північ.
4) У сточищі Уборти на лівому її березі найбільш північний виступ граніта констатований верстви на три на південь від села Глушкевичів (§ 325), на абсолютній височині біля 68 сажнів, під 51° 33′ півн. широти; далі наступає коротка перерва трохи довша за чотири верстви і межа звертає майже просто на схід (трохи на північний схід).
5) Урочище Кривулька (див. № 51, стор. 8; № 52, стор. 238–240; № 58, стор. 67; № 66, стор. 46) має виступ граніта на вершку польодовикового бархана, на абсолютній височині не менш 82 сажнів (див. § 201), під 51° 33′ 30″ півн. широти (приблизно більш одної верстви на північ від Борового Млинка); далі знову йде перерва протягом 17 верстов і межа звертає на схід-південний схід.
6) Урочище Савлуків Брід (§§ 361–362) під 51° 31′, на абсолютній височині біля 72 сажнів (№ 51, стор. 8; № 58, стор. 67; № 66, стор. 46); далі найближчий північний виступ кристалічної породи лежить на 24 верстви на південь і тому межа тягнеться тут майже по меридіяну з півночи на південь.
7) На північний захід від села Рудні Озерянської (§ 146), на абсолютній височині біля 86 сажнів, під 51° 17′ 30″ півн. широти; тут межа повертає на схід-північний схід, а перерва досягає 18,5 верстов.
8) Урочище Половчине (див. № 57, § 4, стор. 68–69) у сточищі ріки Норина, на абсолютній височині біля 92 сажнів, під 51° 19′ півн. широти; на перерві протягом 23 верстви межа звертає знову на схід-північний схід.
9) Яр Дехтярня поблизу села Збранків під 51° 18′ 30″ на абсолютній височині 81 сажня (№ 57, § 62, стор. 140); далі північна межа розповсюдження кристалічних порід круто повертає на південь і південний схід до села Жерева (№ 66, стор. 46–47).
Увесь простір на південь від зазначеної межі є зайнятий виступами кристалічних порід, описаних вище (гранітів), що усюди лежать в основі усіх инших порід і вкриваються по різних місцях гнейсами, Овруцьким пісковиком та різними четвертинними покладами як описано далі.
§ 449. Вибухові (ефузивні, вулканічні) породи займають в описуваній місцевості другорядне місце по площі розповсюдження і тісно сполучені з глибокими тектонічними щілинами земної кори, які вони заповнили; виступи їх порозкидані спорадично по всій території узбережжя ріки Уборти і не виявляють певних виразних тектонічних ліній або напрямів; але можливо, що згодом, коли теперешні випадкові знахідки виступів вибухових порід (за-для браку відслонень) будуть поширені новими знахідками в нових штучних відслоненнях, такі тектонічні лінії потрохи виявляться або з'ясуються. (Найбільш спричинилося до винайдення виступів вибухових порід в описуваному просторі будування залізниць, що розпочалося тут лише
