червоний середньозернястий (почасти дрібнозернястий) жиловий граніт серед скель сірого гнейса у селі Каменці, що вистає дайками (2-50 сантим. завширшки і до 30 сантим. заввишки) та переходить в апліт (§§ 247 і 249).
Жилові пегматити знайшов уперше професор В. Д. Ласкарьов серед гранітів верхів'їв ріки Уборти (§ 8), на південь від слободи Вірівки (§ 14), на південний захід від села Мокляків і в цьому селі — серед сірого дрібнозернястого граніта (§ 16).
Жиловий апліт в узбережжю Уборти знайдений у таких пунктах: червонуватий апліт серед сірого граніту між селами Ондрієвичами та Непізнаничами (§ 9); ясно-сірий, надзвичайно дрібнозернястий апліт утворює неширокі майже прямовісні жили серед сірого граніта на північний захід від села Рудні Озерянської (§ 146); нарешті, апліт являється відміною червоного жилового граніта у селі Каменці (§ 249).
§ 442. Форми виступів або відслонень описаних вище кристалічних порід дуже різноманітні. По деяких місцях, де ці породи являються на більш-менш значних просторах однорідними (і виявляють приблизно однаковий опір звітрюванню та розмиванню) вони утворюють відокремлені у рельєфі високорівні (плоскозгір'я або плато̀); такі високорівні я констатував (на підставі гіпсометричних даних і безпосередніх спостережень — див. № 58, стор. 67-68), наприклад, в таких місцях; у верхів'ях ріки Уборти (уперше встановлено В. Д. Ласкарьовим, § 8); на схід від містечка Емильчина до сіл Степанівки та Солов'їв (§ 17); навкруги сіл Болярки, Стовпинки й Кишина (§ 56); навкруги села Вонячої або Доброволі і по инших місцях сточища річки Зольні (§ 233); місцевість вздовж Біловиж-Собичинської залізниці з пересічним похилом на південь 0,00284 (§ 268); подекуди пересічн- похили таких високорівень ще більші, наприклад, похил західнього узбережжя ріки Перги я вирахував 0,003 і похил її східнього узбережжя 0,0036 (§ 200). Але і на цих високорівнях поверхня кристалічних порід завсіди буває досить нерівною, розчленованою через денудацію; ще більш нерівною і розчленованою являється поверхня кристалічних порід по усіх инших місцях, де не вирисовуються у рельєфі такі високорівні. Через нерівномірне звітрювання і денудацію в різних пунктах виробляються на поверхні кристалічних порід різноманітні нерівності, що займають більші чи менші простори і набувають різноманітного морфологічного характеру. Взагалі виступи кристалічних порід описуваного простору можна поділити перш за все на дві основні категорії: горбуваті виступи і детритичні виступи (§§ 442-446).
§ 443. Горбуваті виступи у свою чергу природньо розпадаються на такі категорії: банюваті (або-ж стіжкуваті) виступи і грядуваті.
Зацілілі від руйнування через звітрювання і розмивання твердіші частини поверхні кристалічних порід вистають у рельєфі у формі банюватих (або більш-менш стіжкуватих) горбів (або відокремлених скель) по таких, наприклад, місцях: у верхів'ях ріки Уборти (згідно
