хою, на неоглядному, позбавленому лісу грузькому болоті, на правому березі річки Болотниці, існує урочище Савлуків Брід. Це урочище було тоді спірним володінням між селянами слободи Сализівки та казною і тому близько цікавило селян і було їм добре відоме. (На трьохверствовій топографічній мапі це урочище названо Кобила-Брід, але ця назва зовсім невідома місцевим селянам). З розпитів селян я довідався, що тут є виступ каміння і знайшов цей єдиний виступ за допомогою місцевих провідників. В урочищу Савлуків Брід, як виявилося при дослідженні, існує серед болота невеличкий, цілком непомітний без вказівки провідника острівець, що майже зовсім не видається у рельєфі густо заріс осокою і вкритий з поверхні торфом; звичайно він знаходиться під водою і лише за рідких років винурюється з болота. Дістатись до цього острівця можливо тільки на човні (на „душегубці“) з великими труднощами унаслідок численних мілин у річці Болотниці, унаслідок густого заростання її міцними очеретами, кущами осоки і аїра („татарського зілля“) і унаслідок засмічення ложища річки корчами.
Описуваний острівець займає невелику площу (по моїй наочній оцінці, — до 200 метрів у прогоні; згідно з запевненням селян, значно більше — до одної верстви у прогоні, бо частина його була і тоді під рівнем води болота). Поверхня його лежить на рівні сумежного болота. Після розчищення торфової кори (до одного дециметра завгрубшки) тут виявився цілком несподівано для мене материковий виступ дуже звітрілого сірого граніта (з переказаних відомостей, що я раніше зібрав у селян слободи Сализівки, можна було сподіватися знайти тут виступ Овруцького пісковика). Цей камінь відомий мешканцям слободи Сализівки і здобувається иноді за зимової пори для різного вжитку (переважно для будування грубок, як вогнетривалий матеріял). Згідно з запевненнями тубільців, що добре знають свої болота, це єдиний в їх місцевості виступ каменя і инших виступів якої-будь твердої кам'яної породи рішуче ніде в сумежних місцях нема. Ця порода дуже міцно звітріла, але ще досить тверда і міцна; вона являє собою дрібнозернястий сірий граніт з дуже малою кількістю лосняка.
Описаний виступ граніта має значну геологічну цікавість, як безсумнівно найбільш посунутий на північ виступ кристалічної породи в цій місцевості. (№ 51, стор. 8; № 58, стор. 67; № 66, стор. 46; № 23, стор. 266).
§ 362. На віддаленні півтори верстви на захід від урочища Савлуків Брід, серед грузького болота, в урочищу В'язовщина, згідно з переказовими відомостями і з зазначенням на трьохверствовій мапі, здіймається у виді острова невисокий, подвійний (у формі букви З) полісинтетичний польодовиковий бархан, почасти зарослий лісом, почасти відслонений і розвіюваний; елементарні бархани його розміщені один за одним у меридіональному напрямі; отвори дуг обох його елементарних барханів звернуті на захід, згідно з законом гесперотропізма. З урочища Савлуків Брід цього бархана не можна добре розглянути за високою стіною густих очеретів, а далі лісу.
