болоті. Це є останній на північний захід слід п'єдестала Славечансько-Овруцького кряжу, що я знайшов по річці Червонці; далі вже слідів цього кряжу нема, тут він остаточно вмирає. (Трохи далі на захід знаходяться описані вище виступи Овруцького пісковика в узбережжю річки Плотниці). Ще далі до річки Червонки підступає з правого боку болотяне урочище Сітище, а з лівого — теж болотяне урочище Зелений Круг. Ані відслонень, ані польодовикових барханів на цих болотах, згідно з моїми спостереженнями і переказами, нема.
§ 359. Річка Пертниця (що у звіті західньої експедиції для висушування болот помилково названа Портниця), завдовшки 14 верстов (№ 9, стор. 207; № 54, стор. 102, під № 326), починається в урочищу Мотилів, біля північного підніжжя згаданої вище Гори Городчик (§ 343), на північному схилі західнього продовження п'єдесталу Славечансько-Овруцького кряжу, в глибокому і вузькому ущіллі-каньйоні описаного вище характера, серед розсипищ великих скиб Овруцького пісковика; але більша частина її течії проходить по диких, цілком безлюдних, позбавлених шляхів лісових нетрях та по грузьких, неприступних улітку обширих болотах. На обох берегах цієї річки, згідно з моїми спостереженнями, з переказаними відомостями і з зазначеннями трьохверствової військово-топографічної мапи, існують довгі й складні ланцюги польодовикових барханових комплексів (в урочищах Конопляне, Козятин, Замосце, Глинка і описаний вище ланцюг, див. § 356, по середній течії річки). З річкою Червонкою Пертниця сполучається в цілком неприступних улітку болотах та утворює сітку рукавів, що далі сплітаються в одне ложище і одержують назву річки Болотниці. — (На жаль, ближче дослідити узбережжя річки Пертниці я не мав можливости).
§ 360. Річка Болотниця (№ 84, т. XI, стор. 649; № 11, стор. 128; № 9, стор. 207; № 52, стор. 62, 251, 263; № 54, стор. 91, під № 155; № 66, стор. 46) є завдовшки 25 верстов (згідно з моїми докладними вимірами на трьохверствовій мапі від сполучення річок Червонки з Пертницею до хутора Рудище; разом із Свидівкою вона є 45 верстов завдовшки; № 9, стор. 207). Вона належить до числа майже зовсім неприступних улітку річок; протікаючи на усьому свойому протязі по грузьких, глибоких болотах, вона цілком справджує свою назву. З слів Зеленського, болота між річкою Болотницею та річкою Убортю „належать до найменш приступних трясовин (№ 11, стор. 14). Навіть підчас виключно-сухого літа, яке було, наприклад, року 1904, підчас моїх дослідів в цій місцевості, більш-менш приступним була лише середня течія цієї річки, — околиці глухої слободи Сализівки; цілком неприступні були урочище Межемхи, болото Верхній Брід (де існують, згідно з переказами, польодовикові бархани), урочища Д'ячків, В'язовщина і инші.
§ 361. На віддаленні трьох з половиною верстов на південь від слободи Сализівки, біля сполучення річки Болотниці з річкою Зиму-
