§ 225. Що-до петрографічного характеру, то макроскопічно описувана порода являється надзвичайно дрібнозернястою, майже афанітовою і має темно-сіру барву; на поверхні спостерегається бура корка звітрювання; порфірових вилучень в ній не видко. Мікроскопічне дослідження породи Тарасенком показало, що головними її складовинами являються плагіоклаз і амфібол, а другорядними складовинами — кварц, біотит, рудний мінерал (мабуть титаністий залізняк), апатит і пірит; продуктами новоутворення являються епідот, цоїзит, серицит і титаніт. Та відміна породи, що переважає, є дуже дрібнозерняста, — пересічна величина її зернят 0,2-0,4 міліметра у діяметрі — і не має порфірових вилучень; трапляється і инша відміна, що в ній від надзвичайно дрібнозернястої основної маси (з діяметром зернят до 0,05 міліметра) виразно відокремлені порфірові вилучення ідіоморфного плагіоклаза (до 1 міліметра завдовшки і до 0,07 міл. завширшки) і призмочки амфібола (до 0,3 міл. завдовшки); на деяких скибах спостерегається перехід між обома відмінами породи. Природа плагіоклаза автором не з'ясована. Автор знаходить подібність описуваної породи до деяких відмін так званого „волиніта“ (№ 41, стор. 20-22); макроскопічно жодної подібности між цими породами нема.
§ 226. На лівому узбережжю річки Глумчі, на віддаленні півтори верстви на південний захід від села Янчі-Рудні, у болотяному лісі, я знайшов невеликий, приземкуватий горб, що є виступом діорита. Згідно з моїми спостереженнями, ця порода утворює тут великі ріжкаті скиби або окремини приблизно паралелепіпедальної форми, з заокругленими через звітрювання рубами. Мікроскопічне дослідження цієї породи виконав Тарасенко, що називає її лосняковим діоритом і знайшов в ній такі складовини: плагіоклаз (без точнішого його визначення), біотит, кварц, трохи ортоклаза, рудний мінерал, титаніт, иноді вторинний хлорит; структура породи гіпідіоморфно-зерняста. — Згідно з переказовими відомостями, скибові виступи і приземкуваті горби такого самого каменя трапляються в декількох сумежних місцях того самого лісу, в урочищах Рачків і Велика Діброва.
§ 227. Біля гирла річки Глумчі, навпроти описаного вище (§ 38-47) села Янчі-Рудні, лівий беріг ріки Уборти дуже низовинний і болотяний, без природніх відслонень. Тут на лівому березі існував до половини минулого століття невеликий чавунотопний завод („рудня“), що переробляв місцеві болотяні залізні руди (бурий залізняк); їх здобувано на сумежних лісових болотах (№ 6, стор. 76; № 33, стор. 259). Нижче села Янчі-Рудні лівий беріг ріки Уборти майже до самого села Зубковичів усюди лісуватий, має положисті, майже безперервно задерновані схили (зрідка вкриті голими осипищами безнаметньового польодовикового піску) і не має природніх відслонень. В урочищах Смоляк, Калинівка і Калицьке існують приземкуваті горби, в яких, згідно з переказами, під піском є камінь (виступи граніта); на поверхні в цих місцях можна спостерегати лише польодовиковий дрібнозернястий, жов-
