lorait faiblement est assez difficile à descerner. Il est impossible de distinguer la présence de l'hétérochromosome dans les spermatides. C'est pourquoi ces dernières sont morphologiquement semblables les uns aux autres. En admettant que l'hétérochromosome de la spermatogénèse de Neritina est un chromosome qui détermine le sexe et justement le sexe masculin, lequel est hétérozygote avec la formule des chromosomes 18 + x, nous devons supposer qu'en étudiant l'ovogénése de la mème espèce nous recontrerons dans le noyau le nombre diploïde des chromosomes egalant à 20 qui correspond à la formule 18 + 2 x. Verifier l'exactitude de cette supposition sera mon but du plus proche avenir.
Вивчаючи сперматогенезу Neritina fluviatilis, я прийшов до таких висновків:
1) При сперматогенезі Neritina (з околиць м. Київа) диморфізм сперміїв, який своєчасно був встановлений Retzius'ом (09), не спостерегається.
2) Диплоїдне число хромосом сперматогенези Neritina є: 18 алосом + 1 гетерохромосома (мал. 1).
3) Гетерохромосому сперматогоній можна бачити на стадії спокою, як маленьке тільце, що лежить біля стінки ядра (мал. 2).
4) Коли сперматогонії діляться, гетерохромосому не можна відрізнити від инших алосом.
5) На перших стадіях росту сперматоцитів гетерохромосома ввесь час повільно збільшується прилягаючи до стінки ядра сперматоцита (мал. 3, 4).
6) Зміни, що відбуваються з алосомами підчас їхньої кон'югації не впливають на стан гетерохромосом (мал. 5).
7) На стадії стрепсинеми гетерохромосома, що лежить біля стінки ядра, відокремлюється від ядра тоненькою плівкою (мал. 6).
8) Далі, в час діякенези, стінка ядра, що відокремлювала гетерохромосому від протоплазми сперматоцита, раптом зникає й вона залишається лежати вільно серед протоплазми сперматоцита (мал. 7, 8).
9) При першому редукційному поділі гетерохромосома цілком переходить до одного з двох дочірних сперматоцитів (мал. 10–12).
10) Підчас інтеркінези гетерохромосома лежить по-за ядром в протоплазмі (мал. 13).
11) При другому редукційному поділі гетерохромосома ділиться вдовж і обидві половинки її розподіляються між дочірними сперматидами. (мал. 14, 17).
12) Таким чином спермії Neritina не одноманітні що-до складу їх ядер і одна половина їхня відповідає формулі 9 + x, а друга має тільки 9 хр. (мал. 15, 16).
