Сторінка:Труди Інституту зоології та біології. Том. XVI-XIX. 1937-1938.pdf/287

Ця сторінка вичитана
АКАДЕМІЯ НАУК УРСР
ТРУДИ ІНСТИТУТУ ЗООЛОГІЇ ТА БІОЛОГІЇ, Т. XVII, 1937
——————
АСАDEMIE DES SСIЕNCES DE LA RSS D'UКRAINE
ТRAVAUX DE L'INSTITUT DE ZООLОGlЕ ЕТ ВIOLOGIЕ, VОL. XVII, 1937

______________________________________________________________________

До питання про вплив рентгенівського проміння на розвиток аксолотля
К. О. Шереметьєва

Згідно з законом Вergonіé і Тribondeau, який каже, що ступінь чутливості клітин до рентгенпроміння визначається здатністю цих клітин до розмноження і ступенем їх диференціювання, треба чекати, що організм, який розвивається, стає день від дня менш чутливим до рентгенпроміння. І дійсно, автори, які працювали з молодими тваринами, спостерігали, не досліджуючи цього питання спеціально, різницю в чутливості до рентгенпроміння у тварин різного віку. Через те що питання про ступінь зменшення рентгеночутливості в процесі розвитку (і поруч з цим питання дозування для організмів, які розвиваються) являє інтерес і з теоретичного, і з практичного поглядів, автор даної роботи зробив спробу вивчити вплив тотального опромінення рентгенпромінням на розвиток аксолотлів і одночасно з цим знайти такі дози, які не порушували б розвитку настільки, щоб перешкодити дальшому розвиткові аксолотлів до стану статевої зрілості.

Роботу проведено в Лабораторії експериментальної зоології Київського рентгено-радіологічного інституту (директор Д. О. Гріневіч).

Матеріал і методика

Матеріалом для даного дослідження були аксолотлі (Siredon pisciformis), що розвинулися з ікри трьох викидів. У день їх вилуплення виміряли довжину тіла кожної тварини, потім їх розподіляли на групи так, щоб у кожну групу попали аксолотлі всіх розмірів, пропорціонально до того, скільки аксолотлів даного розміру було в даному викиді; отже в усіх групах одного викиду середня довжина тіла тварин була однакова. В кожну групу було взято 50 аксолотлів. В кожному викиді було залишено одну групу як контрольну.

Аксолотлів першого викиду опромінювали в день вилуплення дозами 10 r, 25 r, 75 r i 150 r (серія а); другого викиду — через 6 днів після вилуплення такими ж дозами (серія б); третього викиду — через 12 днів дозами 25 r, 75 r i 150 r (серія в), через 20 днів 75 r, 150 r, 300 r (серія г) і через 30 днів після вилуплення — дозами 150 r, 300 r, 450 r (серія д).

Опромінення робили на півхвилевому апараті трубкою Klein-Metro Мüller-а при напрузі 43 kVmax, силі струму 3 mA, без фільтра; відстань між об'єктом і антикатодом дорівнювала 25 см. Тварин опромінювали