шкління так: кладуть на самий низ рями першу шибочку, щоб вона закрила на ⅓ вершка нижній брусок, тоді другу так, щоб ця друга прикривала своїм крайцем на ¼ вершка край першої, і в тих місцях, де накладено шибку на шибку, їх прибивають маленькими цвяшками до рями. Таким чином, підбіраючи шибки, доходять до самого верху рями, тоді по черзі шклять инші прогони в рямі, і нарешті замазують китом, заліплюючи ним шкло по тих місцях, де воно пристає до дерева, й там, де стикаються дві шибки, з тією метою, щоб ніде не було щілин та дірок. Для замазування кит знову переминають в руках, крутять з нього довгу, тонку кишку й прикладають на шкло врівні з фальцем, притискуючи кит пальцями й заглажуючи його ножем або стамескою, щоб зробити поверхню киту гладенькою та блискучою. Тоді кит швидко засихає й довго держиться на шклі.
На цьому робота по виготовленню рям кінчається, ними можна покривати парникові ящики.
Під час зімового холоду часто-густо доводиться вкривати парники чимсь теплим, бо инакше позамерзають рями, а це може дуже пошкодити рослинам, що в парниках.
Вкривати здебільшого треба вночі, але-ж, коли лютує дужий мороз, чи віє завирюха, вкривають
