ся вкінці своєї реалізації. Пятьох місцевих інтелігентів і стільки ж міщан уложили статут, касинового Товариства „Міщанське Брацтво“ в Тернополі і статут вислано Староству на затвердження. Членами — основателями, що підписали статут, були: адвокат д-р Данило Стахура, радник суду Ізндор Мидловський, о. крилошанин Володимир Громницький (після о. Фортуни парох Тернополя), о. Яків Вацик, катехит семинарії та адв. д-р Іван Лошнів; з міщан: Андрій Сатурський, Матвій Брикович, Павло Демчук і и.
Товариство поставило собі ціллю: працювати над організуванням тернопільського міщанства, піддержувати товариське життя серед міщанства та дбати про моральну й матеріяльну підмогу своїх членів. Засобами для осягнення тої ціли мали служити: удержування в Товаристві читальні і бібліотеки для членів, уряджування відчитів-рефератів, музикально-вокальних вечерниць, аматорських театральних вистав, організування прогульок та ріжного рода забав. Дуже важною точкою статуту Товариства була також справа основування для міщанської молоді ріжного рода інститутів в цілях її виховання та науки — річ, яка головно в нинішних часах набрала великої ваги та актуальности.
Статут товариства Староство затвердило і міщани зібралися на перші Загальні Збори свого товариства, що відбулися в.р. 1891. До першого виділу увійшли м. и. міщанин Андрій Сатурський, як голова, о. Яків Вацик, як його заступник, а далі міщани Василь Чумак, Павло Демчук, Михайло Білиник і и. як виділові.
З того часу почалась між міщанами справж-
