му) судилося стати зародком нової міщанської орґанізації, відомої пізнійше і до сьогодня під назвою Товариства „Міщанське Брацтво“ в Тернополі.
Ізза недостачі власної домівки мужеський хор сходився на проби деякий час в помешканні самого диріґента міщанина Івана Чубатого. Небавом почав хор виступати вже як самостійна одиниця на ріжних концертах, вечерницях etc. і презентувався — як на свої сили під той час — доволі добре. Його членами були, переважно молоді міщани: Павло Чубатий, Антін Кучерішка, Володимир Чубатий син Степана, Микола Кордибан, Степан Чубатий син Григорія, Іван Джус, Теодор Кравченюк, Григорій Кордибан, Іван Кордуба с. Григорія, Михайло Філінський, Ігнатій Завадович, Григорій Вацик, Микола Фещук і и., з яких нині і половини немає між живими. Хор розвивався доволі гарно, давав церковні і світські концерти, зеднав собі симпатії тернопільського громадянства і став навіть досить важним фактором у регулюванні життя тернопільського міщанства взагалі. Хором зацікавилися також місцеві інтелігенти і стали йому до помочі. Особливо близько до його станули між ин. тодішний канд. адвок. д-р Данило Стахура, д-р Лошнів Іван, д-р Гарасимів, нот. субст. Роман Бачинський і и. Взаїмовідносини поміж поодинокими місцевижи інтелігентами і міщанами — членами хору були часто дуже щирі, сердечні, приятельські. Про те можуть посвідчити факти, що деякі з інтелігентів, що в тому часі в Тернополі були в близьких відносинах до міщан, відійшовши згодом з Тернополя на інші урядові посади чи і., ще доволі довго — а деякі на-