також і тернопільських міщан і они починають брати вже й активну участь в йому. Міщани-співаки починають брати участь в тернопільських виступах хору о. Вітошинського з Денисова, о. Амврозія Крушельницьколо з Білої і и. — Не від річи буде тут відмітити, що донька о. Крушельницького, Сальомея, наша славна співачка, ставила на тернопільському ґрунті перші кроки своєї пізнійшої артистичної карієри. — Величавий концерт, устроєний в Тернополі дня 2. серпня 1885. р. для вшанування памяти нашого першого історика Миколи Костомарова, мав безперечно також свій благодійний вплив на формування національного світогляду його учасників, між якими можна було бачити вже поважне число тернопільських міщан. Учасники того свята оповідають, що вражіння, яке зробив на присутніх жіночий хор під управою п-ні Берлінської відспіванням „молитви дітий“, що зачинається словами: „Боже, великий-єдиний, нам Україну спаси!“, було просто надзвичайне.
Також відновлення і введення наново в життя фондації їм. кн. Острожського (святочне відкриття новозбудованого дому фондації відбулося 12. травня 1886. р.) скріпило серед міщанства прозябаюче почуття національної свідомости, оживило в йому завмерлу чи приспану історичну традицію, викликало у його певного рода гордість своєю власною міщанською інституцією.
Дня 5. липня 1887. р. брали тернопільські міщани активну участь в хорі, який витав архикнязя Рудольфа в Тернополі; в своїх оригінальних міщанських строях виступили вони тогож дня вечером як окрема ґрупа на етнографічній виставі, урядженій з приводу приїзду архикнязя.
