Сторінка:Тобілевич Іван. Мартин Боруля (Львів, 1921).djvu/6

Ця сторінка вичитана

Я вас питаю — яка тут обоюдна обида? Він каже на мене — „бидло“! а я мовчи; він кричить на сина, на чиновника земського суда, — „теля“, а я мовчи?! Мовчи, коли дворянина так лають? То щож би я був тоді за дворянин? Ну, й я сказав йому: свиня, безштанько, приймак!… Але якаж це обоюдна обида?

Трандалев. Стривайте, не горячіться! Будем апелювать.

Мартин. Апелювать!

Трандалев. А за вивод подамо встрєчний іск.

Мартин. А коли треба, то й поперечний!

Трандалев. Поперечних не полагається. Ви заспокойтесь: уголовна палата одмінить рішеніє, ми виграємо діло. Когда я був фотографом, то для практики вів діло Горбенка з Щербиною, — таке саме діло, як ваше, тільки там не словесная була між ними обида, а кулачная. Щербина, знаєте, схопив Горбенка за чуба і так ним мотнув кругом себе, що й сам не вдержався на ногах — упав! а магистрат признав, що драка була обоюдна. В рішенії сказано було: — „хотя Щербына, взявъ Горбенка за волоса, обвелъ его вокругъ себя, при чемъ въ рукахъ остался значительный пучекъ волосъ, имѣющійся при дѣлѣ, какъ вещественное доказательство, но, принимая во вниманіе, что при этомъ дѣйствіи тяжестью тѣла Горбенка и самъ Щербына былъ повергнутъ на землю, то признать обиду обоюдною“!… Це було перве моє діло, я апелював і уголовна палата одмінила… І по вашому ділу одмінить — не журіться… І так, виходить, по ділу об обиді — апеляція?

Мартин. Апеляція! Та таку апеляцію напишіть, щоб у Красовського у носі закрутило, щоб йому свербіло!… Я грошей не пожалію, аби мені Красовського в острог посадить.

Трандалев. О, не я буду — ми йому докажемо! Всі ходи знаю, вже мені прошенія не вернуть за нехворменноє написаніе — ні! Як напишу, то прямо точная копія з форми, усе по пунктах.

Мартин. І скажіть, що буде коштувать?

Трандалев. Стрічний іск… і апеляція… (На бік). Як би не продешевить! (До Мартина). Щоб і для вас не було обидно… з бумагою… Сто рублів, а непредвиденниє расходи на ваш кошт.

Мартин. Дам сто двадцять! Тількиж і накрутіть йому — щоб нюхав, чхав, щоб… усі закони виставте! (Входе Омелько).

Омелько. Коні їх готові, фурман послав мене сказать, що той…