Мартин (іде за нею). Тиж розміркуй… Нічого в чинах не тяме! (Пішов).
Націєвський (надіва накидку). Це так! Невєста з приплодом!… Благодарю!… Я ще тільки сватаю дівку, а вони, бачу, вже й дитину хрестить будуть. Ні, шукайте собі дурнішого. (Бере гитару під полу). Давай Бог ноги від такого шлюбу. Піду наче у проходку і поминай, як звали! (Хоче йти, входе Омелько).
Омелько. А ну, скиньте лиш чоботи, посидьте трохи босі, тепер тепло…
Націєвський (на бік). От тобі й маєш! (До Омелька). З якої статі? Для якої надобности?
Омелько. Та я достав трохи галанської сажі, то почистю, щоб блищали… Я в мент… я чистив і письмоводителеві, і…
Націєвський. А!… Не нужно, брат… Скажи мені — чи тут є корчма?
Омелько. А якже без шинку? Отут зараз за містком… Без шинку не можна.
Націєвський. То я піду трохи пройдусь, а кстаті у мене є діло до жида. (Пішов).
Омелько (один). Похмелиться пішов… І не диво! У чоловіка голова тріщить після вчорашнього — по собі знаю. А наші завели сварку за кумів. Ну й чудні! На Тройцю ще тільки весілля, та може й дітей у Марисі не буде, а вони вже збіраються хрестить онука!… Старий хоче кумом повковника, а стара - копитана! І таке підняли, що страх! Стара вже двічі за качалку хапалась!…
Мартин. Ну, годі, ну, не сердься, душко, а то ти й при гостях надмешся, як гиндичка!… Я вже згожуюсь: нехай первого охрестять твої куми, а другу дитину мої…
Палажка. Отак добре! Як так, то я вже не сердюсь… Натомилася з обідом, а тут ще й через сварку… Ну, обід, слава Богу, готов…
Мартин. А ти чого тут виснеш?
