Крім того має продовжуватись робота з розмноженням економії.
Досить помітне місце в засівах 1937 р. повинні мати й етер-олійні культури, що крім задоволення попиту внутрішнього ринку, мають у великій кількості піти за кордон.
Слід підкреслити, що в зовсім незначних площ в недавньому минулому ця група рослин вельми поширилась, діставши 1931 р. 16,3 т. га, а на 1932 р. навіть 34 т. га.
За проєктуванням цю площу на 1937 р. мається збільшення аж до 60 т. га.
З галузей сільського господарства, що має досить невиразну перспективу надалі, є хмілярство, продукція якого так до війни, як і в післяреволюційний час значною мірою йшла на експорт.
Скорочення попиту на хміль на зовнішньому ринкові, що потягло за собою майже катастрофічне зменшення плянтацій після 1927-28 рр., і жорстока криза в капіталістичних країнах в сучасному, не дають підстав навіть для відновлення колишніх площ. Зростаючі ж вимоги нашої промисловости, треба гадати, можна буде задовольнити з підвоєнної сучасної площі.
Тому замість 1,5 т. га хміля в 1932 р. на 1937 р. запроєктовано 3 т. га з врожайністю родючих площ в 8 цн.
Підсумовуючи накреслені на 1937 р. для окремих технічних культур, маємо загальну площу під ними в 4830 т. га, що на 39,2 % перевищує площі їх 1932 р. (3471 т. га).
Слід відмітити, що такий темп розвитку технічних культур поступається тільки перед темпами росту кормової групи, завдання якої безпосередньо скеровані на вирішення основної сільсько-господарської проблеми у другу п'ятирічку, а саме розвитку соціялістичного тваринництва.
