Сторінка:Технічні культури як сировинна база промисловости України. 1932.pdf/41

Ця сторінка вичитана

Мелітопольщині і почасти по річках Куяльник і Тилигули на Одещині. При такому районуванні зазначені засівплощі розподіляється так: махорки — 25 т. га на Харківщині і 15 т. га на Київщині; бакуну — 5 т. га і американу — 3 т. га в Київській обл. і жовтих тютюнів в Вінницькій обл. 5 т. га, АМССР — 2 т. га, на Київщині — 1,5 т, Харківщині — 0,5 т. га, Одещині — 1,5 т. га і Дніпропетровщині — 15 т. га.

В питаннях сорту, що особливо значення має для цигаркового і сигаркового тютюнництва, необхідно прагнути за заміни малопродуктивних місцевих сортів на нові високогатункові (для цигаркових тютюнів Дюбек, Трапезунд, Американ Кримський, Аркадія, Тик-Кулак; по Сигарах — Гаванна, Берлея  Суматра) за утворення певного товарового штандарту. Щодо місцевих сортів, то, вважаючи на їх ранньостиглість і стійкість проти посухи і заморозків, їх треба було б якнайширше використати для селекційної роботи і для відповідних більш північних районів.

Проте, такий досить гарний сорт, як Південно-Березький, слід і надалі залишити для широкої культури.

Як вельми працемісткі і вибагливі до обробітку культури, що до того переходять з присадибних земель в звичайні польові умови, тютюни вимагатимуть значного поліпшення аґротехніки, забезпечення добривами, належної підготовки сировини і максимальної механізації всіх виробничих процесів. Тому поширення парникового господарства, будівництво сушарень і спеціальних приміщень разом зі збільшенням постачання добривами і машинами стає за необхідну передумову реалізації накресленого пляну.

Інші технічні. З решти технічних в наступну п'ятирічку і по ролі, яку вони повинні відограти в народньому господарстві, і по площі