яшник і другорядні олійні, і в цій частині він повинен компенсуватись за рахунок інших олійних ресурсів, як от — кукурудзяні рістки, гарбузове насіння, різні кісточки і інше насіння, що має олію.
Тютюнові культури. Українське тютюнництво, що репрезентоване головно махоркою (на 1932 р. 60 т. га) і в значно меншій міри жовтими цигарковими і цигарними тютюнами та бакуном (разом 11 т. га), в наступну п'ятирічку має значно змінитись так за складом, як і в відношенні засобів культури, розміщення, сортів тощо.
Збільшення засівів махорки на Україні (проти довоєнного часу майже втричі), що пояснюється збільшенням попиту на махоркову продукцію при зменшеній врожайності, надалі з поширенням засівів в інших районах (Сибір), підвищенням врожайности і збільшенням вжитку інших тютюнових виробів, повинно не тільки припинитись, але і досягнуті площі вряд чи залишаться.
Навпаки, інші тютюнові культури, дістаючи в нових соціально-економічних умовах господарства всі передумови до підвищення врожайности і якости продукції, мають значно поширитись. Крім задоволення зростаючого внутрішнього попиту на більш цінну продукцію тютюнництва, таке поширення тютюнів бажане також і з погляду експорту (бакун, американ), і з погляду найдоцільнішого використання бідних пісчаних і супіскуватих земель (жовті тютюни), що складають на Україні чималу площу. До того ж жовті тютюни вельми корисні для степового району, як досить сухотривалі культури.
Отже, виходячи з замовлень промисловости на сировину в розмірі 82 т. т. махорки і 20 т. т. інших тютюнів і при наміченій врожайності для махорки в 25 цн., бакуну — 18 цн., американу — 15 цн. і цигракових тютюнах — 8 цн., мається ско-
