і авіяційних моторів, береться настановлення на збільшення засівної площі якнайменше в 4 рази, тобто до 80 т. га при зрості врожайности до 8 цн. Такі запроєктування дають збільшення проти вихідного року по площі на 300 %, врожайності на 48 % і продукції (64 т. т. насіння) на 482 %.
Щодо районування, то, розташовуючись в степових районах на північ від бавовняної зони, засіви рицини орієнтовно намічено в Дніпропетровській області 35 т. га, Одеській — 40 т. га і АМССР — 5 т. га.
Інші олійні. Необхідність запровадження, крім наведених головних олійних культур, низки другорядних, а особливо нових культур, випливає з різних причин, як от повніше задоволення вимог на олію різної смакової якости (арахіс, кунжут, гірчиця), резерв на випадок невдачі з головною культурою (оз. рижій, кольоза, сафльор, лялеманція), вимоги експорту (мак), особливі властивості культури (судза для виробництва ляку) і т. інш. Розмір виробництва цих культур і розташування їх намічено отак.
Гірчиця, що невеликими площадями має розповсюдження майже по всьому терені України, а особливо в південно-степових районах Одещини і Дніпропетровщини, через найбільшу продукційність її на Поліссі скупчується саме в цьому районі. Майже збігаючись з районом розповсюдження льону, засіви цієї культури буде розташовано на Київщині в розмірі 25 т. га з врожайністю в 6 цн. Також на Київщині в лівобер. її частині буде мати місце і кольоза з площею в 30 т. га і врожайністю в 8 цн.
Найбільш придатним районом для культури маку, що за покриттям своїх потреб має значною мірою йти на експорт, є північна половина Правобережного Лісостепу, яка входить в склад Він-
