Такі запроєктування дають збільшення проти 1932 р. по площі на 4,4 %, врожайності — 25 % і продукції в насінні 30,5 %, а в олії більше 45 %. Проте, як бачимо, наведена продукція не цілком задовольняє програму промисловости для сояшникової олії, що виходить з цифри в 283 т. т. цей розрив повинно перекрити за рахунок інших олійних.
Соя. Культура цієї виключно корисної рослини повинна набути н наступну п'ятирічку якнайширшого розвитку.
Правда, сучасний рівень врожайности і стан з механізацією сої досить незадовільні, але розпочата робота з виведенням відповідних сортів дає впевненість, що незабаром ці головні недоліки буде усунуто, а удосконалення районів розповсюдження і поліпшення аґротехніки (ранній засів) забезпечить цій культурі цілком стале місце в укр. засівплощі.
Виходячи з вимог промисловости на соєву олію в 14,5 т. т., а також ураховуючи поширене вживання сої як білкової речовини, так в різні харчові вироби, як і на корм скоту, площу сої намічено збільшити до 450 т. га проти 190 т. га на 1932 р.
При запроєктованій врожайності в 11 цн. в га це дасть близько 500 т. т. насіння, що цілком задовольняє потреби промисловости і залишає достатні ресурси на інші призначення. Такі запроєктування дають проти 1932 р. збільшення по площі на 136,8 %, врожайності — 40 % і продукції — на 228 %.
Щодо розташування цих засівів, то досвід минулих років доводить, що за найбільш надійні райони, які і надалі мусять складати основний соєвий район, є південні від лінії Вінниця — Черкаси — Полтава частини Вінницької та Київської областей і північні частини Дніпропетровщини та
