громадження якого на цій стадії складає найголовнішу передумову швидкого поширення кенафосіяння на Україні, то його передбачається зосередити на крайньому півд. заході в Гросулівському, Жовтневому, Березівському і Ляндауському адмінрайонах, що дають для цього найкращі умови. Передбачаємо врожайність насіння 3,5 цн.
Зі значно більшою сміливостю можна йти в проєктуваннях засіву канатнику, що останнього року довів повну придатність для культур на Україні не тільки в південній смузі, а навіть і на Харківщині і Київщині.
Даючи надто гарний матеріал для кручених виробів (снопов'язальний шпагат), а почасти і ткання, канатник має піти на заміну імпортної маніли і дати резерв на покриття дефіциту інших видів текстильної сировини.
З таких причин засіви його намічено довести до 40 т. га, що при врожайності в 9 цн. волокна і 4 цн. насіння дасть 36 т. т. волокна і 16 т. т. насіння.
Зосереджуючись поки що в тих самих степових районах, де запроєктовано засіви кенафу і півд. конопель, а саме на північ від бавовняного району з межами Балта — Першомайське — Долинська — Софіївка — Кам'янка з двобічним тут використовуванням, канатник надалі повинен просунутись в північні коноплярські райони (південні райони Полісся і північний Лісостеп) для часткової заміни середньо-російських конопель.
При використанні тут на волокно зеленцем, він, як і півд. коноплі, що будуть з тою ж таки метою розташовані в півн. районах Полісся, набагато збільшить продукцію прядива цього району.
З аґротехнічних заходів до згаданих двох культур треба особливо підкреслити значення сорту і добору насінньоматеріялу, а також зрошення, що збільшує врожайність майже на 100 %.
