З перших — особливу вагу для конопель має угноєння, а як звичайного гною за балянсом буде не вистачати, категорично необхідно повнотою забезпечити посіви конопель штучним добривом, не відмовляючись від якнайширшого використання і місцевих вдобрень, особливо торфу.
Саме з погляду труднощів цілковитого забезпечення конопель добривом надто бажано широке втілення засівів півд. коноплі, що набагато менше вибаглива до угноєнь.
Поруч з угноєнням слід поставити і питання насінньового матеріалу, на якість якого до останнього часу майже цілком не звертається уваги, не дивлячись на величезне значення цього чинника.
Так, низка спостережень свідчить, що південні раси конопель (Кавказька, італійська) врожайніші за звичайні середньо-руські на 50-100 %; навіть деякі наші ж українські кряжи, як от Новгород-Сіверський, Золотоноський, Проскурівський збільшують врожайність стебла проти звичайних місцевих на 20-25 % при значно кращій якості прядива.
Оскільки замінити безпородний насінньоматеріял коноплі на сортовий зараз неможливо через повну відсутність в Союзі покищо селекційних сортів, для ближчих років робиться настановлення на заміну звичайного місцевого насіння поліпшеними кряжами і расами.
Це має переводитись, поперше, поступовим втіленням південних конопель з розгорненням насінньових засівів їх на півдні України, подруге, посиленою репродукцією в насінньових господарствах найкращих укр. кряжів, що наведено вище, з тим, щоб сортозаміну було закінчено не пізніш 1935 р.
З моментів механізації культури конопель особливого значення набуває механізація процесів
