півн. коноплі в 6 цн. га, для задоволення згаданих вимог потрібно була б площа в 335 тис. га. Цю площу розташовуємо частково в кількості 275 тис. га в найбільш сприятливому для конопель районі, що визначається межами: Переяслав — Чорнобай — Опішня — Сер. Буда — Городня — Міна — Бахмач — Гадяче — Оржиця (разом 36 адмінрайоннів), а решту 50 тис. га в південному степу, де матимемо засіви півд. коноплі з більшою врожайністю (10 цн./га).
В такому разі загальна продукція прядива має дорівннювати 215 тис. тонн, що цілком покриває вищенаведені вимоги і створює деякий резерв на неминучі втрати, осідання, тощо.
Слід зауважити, що продукція прядива може бути і більша, якщо засіви півн. конопель буде частково (до 30 %) замінено на південні з використанням їх на зеленець.
Взагалі ж про напрямок використання коноплянських засівів слід сказати, що напруженість олійного балансу не дозволяє покищо гнорувати ті ресурси олійнасіння, що їх дають коноплі. Тому засіви і північної і південної коноплі (на півдні) мається використовувати двобічно, що при врожайності насіння для півн. коноплі в 6 цн., а південної — в 4 цн. повинно дати до 185 тис. тонн продукції.
В Областному розмірі засіви північних конопель мають розподілитись поміж Київщиною і Харківщиною з тим, що в першій буде розташовано приблизно до 175 тис. га, в другій — 100 тис. га, щождо півд. конопель, то з загальної площі в 50 тис. га на Одещину припадає близько 30 тис. га і решта на Дніпропетровщину.
З основних питань, що обумовлюють реальність накресленого пляну слід зупинитись на факторах підняття врожайности, механізації і первісної переробки.
