дінгів ітурман-вакуумів слід прагнути до заміни їх на комбайни.
Разом із тим треба передбачати широкий розвиток автомобільного транспорту, що з наведеним ростом продукції може стати за досить вузьке місце.
Передбачаєме розгорнення зрошувальних робіт на Нижньому Дніпрі загострює також питання зрошувальної культури бавовнику.
Якщо на сьогодні вплив зрошення на бавовник можна розцінювати тільки для сприятливих років (багато тепла і сонця), коли врожайність зрошувальних засівів збільшується майже вдвічі, то надалі при швидкостигліших сортах і широкому застосуванні яровизації зрошення, треба гадати, даватиме значний і постійний ефект.
Позатим зрошення велику користь повинно дати в насінньовій роботі з бавовником, де при культурі насінників розсадою ми маємо змогу значно підвищити коефіцієнт розмноження. Тому, проєктуючи зрошувальне господарство в Нижньо-Дніппровських степах, не можна відмовитись від залучення до зрошувальних засівів і бавовнянику, площу якого орієнтовно можна прийняти в 150 тис. га.
Близько до цього стосується і проблема угноєння бавовнику, що також на сьогодні майже не дає наслідків, але при зрошувальній культурі можна сподіватись на досить великий ефект.
Ликуваті культури. Бурхливий розвиток промисловости, житлобудівництва, транспорту, сільського і лісового господарства, що накреслюється на другу п'ятирічку, обумовлює надзвичайний попит на грубо-текстильні вироби, як от: канати, мішки, снопов'язальний та паковочний шпагат, брезенти, паси і т. інш. За підрахунками Союзпенькоджуту потреба в цим виробах з 1931 на 1937 р. збільшується майже вдічі. Тому розвиток
