з північною межею приблизно по лінії: Роздільна — Березівка — Н. Буг — Нікопіль — Василівка — Царекостянтинівка — Ст. Корань, де зараз засіви його не перебільшують 25 тис. га, а придатних земель є біля 150 тис. га.
Таким чином, в усіх 3-х зонах є від 600 до 700 тис. га бавовно-придатних земель. Враховуючи те, що повне використання цих ресурсів буде пов'язано з витискуванням низки культур, головно, технічних і кукурудзи, а подекуди і інших зернівців, при чому сучасний стан з механізацією бавовнику покищо не гарантує повного розв'язання проблеми механізації найбільш працемістких процесів культури в наступне п'ятиріччя, 1937 р. запроєктовано засіяти бавовнику до 500 тис. га. Щодо врожайности, то, виходячи з передбачень, що здобуті на сьогодні найнеобхідніші засоби культури буде застосовано по всіх бавовносіючих господарствах, запроєктовано збільшення її на 1937 р. до 5 цнт., при чому більш-менш широке розгортання таких нових заходів, як от яровизація, мульчування, добриво, зрошення — дасть додатковий ресурс до збільшення наміченого рівня до 6-7 цн.
За наведеними проєктуваннями огульний збір бавовни-сирцю дорівнюватиме 2500 тис. цнт. (5 цн. × 500) з яких волокна буде приблизно 750 т. цн. і насіння 1675 тис. цн.
Отже здійснення такого пляну дасть збільшення покажчиків против вихідного року по площі на 150 %, врожайності — на 44 % і продукції — на 260 %. По областях засіви мають розташуватись в такий спосіб, що приблизно 70 % або 350 тис. га буде розміщено на Одещині, а решта — 150 тис. га на Дніпропетровщині.
З першочергових проблем, що стоять на шляху такого розвитку будівництва, на перше місце слід поставити проблему насіннього матеріялу, що
