Сторінка:Технічні культури як сировинна база промисловости України. 1932.pdf/14

Ця сторінка вичитана

тованістю проєктувати зрошення південних технічних, для чого на наступну п'ятирічку відкриваються досить широкі перспективи в районі Нижнього Дніпра.

Поруч з розглянутими питаннями для низки культур стоїть також питання первісної переробки, належні форми і організація якої впливають не тільки на збільшення виходу продукції, але, головне, значно підвищують її якість і дають стандартний продукт.

В першу чергу це торкається луб'яних культур, що з переходом до колгоспів і радгоспів і нагромадженні в них великих мас сировини не можуть бути перероблені в старий кустарний спосіб і потребують обов'язкової механізації процесів. Найбільш радикально справа розв'язується декортикацією стебла, на яку в основному і слід було б орієнтуватись в наступну п'ятирічку. Проте, для цього необхідно позбавитись деяких дефектів роботи наявних декортикаторів, а промисловості — накопичити досвід у виробництві на новому виді сировини (луб).

Крім того, і при позитивному вирішанні цих питань, все ж таки частина виробів повинна вироблятись з прядива, а не з луба, як от канати, брезенти, пожежні рукави, транспортери.

Тому слід гадати, що до кінця п'ятирічки ще значна частина продукції луб'яних культур буде використовуватись у прядиві (волокні), і через те питання за одержання технічного прядива в спосіб, який відповідав би новим формам сільсько-господарського виробництва, покищо зняти не можна.

Нарешті, слід зупинитись на асортименті технічних культур, що з різних причин бажано було б декільки поширити.

Найбільші досягнення в цьому напрямку за останні роки маємо з текстильної групи, де почасти, як засіви бавовнянику, набули широких гос-