реджена на механізації процесів посадки, проривки, особливо ж на моментах збирання врожаю, що майже для всіх технічних культур має величезне значення.
З інших чинників збільшення врожайности немалу ролю відограватиме якість і належне підготування насінньового матеріалу, а також сорт, що для більшости технічних культур, за виключенням цукрового буряку, складає одне з найбільш вузьких місць.
Не тільки для нових технічних культур, де поруч з відсутністю сортів цілком придатних для України, спостерігається звичайна недостача насіння, но і для старих культур, як от коноплі, льон, сояшник ми маємо виключно низькогатункове, безпорядне насіння, яке і з боку врожайности і з боку якости продукції далеко не задовольняє народньо-господарських вимог.
Оскільки ж виведення нових сортів і розмноження їх потребує чималого строку, питання виробництва, поліпшення сортонасіння повинно поставити одразу ж на початку п'ятирічки, щоб була змога ефективність цього чинника урахувати хоч на кінець плянового періоду.
Це питання особливо для нових культур (бавовняник, кенаф, канатник) щільно пов'язується з запровадженням нових методів передзасівної підготовки насіння, а саме яровизації, що дає можливість не тільки прискорити вистигання культур з наявних сортів, а і запровадити найбільш цінні й врожайні сорти з пізньостиглих.
Одноразово запровадження цієї методи цілком по іншому ставить питання зрошення південних технічних культур, оскільки прискорене через яровизацію вистигання пом'якшує неґативний бік зрошення у звичайних умовах, а саме запізнення вистигання культур.
Тому яровизація дає змогу з більшою обґрун-
