Сторінка:Тенета Б. Ненависть (1930).djvu/33

Ця сторінка вичитана

— Рушай, — каже старший, і вони, скинувши на плечі рушниці, повертають у село.

Ідуть швидко, поспішаючи, щоб не прохолонув їхній обід.

— Ну, що? — питає їх комісар, виходячи з школи.

Старший припирає до стінки рушницю, й відповідає:

— Уже… Той, петлюровець, — до останньої хвилини прикидався… Таке вигадати!

— Ну, добре… — каже комісар і повертається до хати…

— Дядьки кажуть, що на Сандорівку їхати треба повз Корговате озеро — зустрічає його помічник.

— Так, — каже комісар.

Він запалює цигарку й понуро дивиться у вікно. Насувається вечір.

— Ат, чорт — незадоволено кидає він цигарку й повертається: — як ти гадаєш?

Та помічника вже немає: він вийшов передати наказа наставити гармати на Корговате озеро.