Цю сторінку схвалено
Склонила голову на білі руки. Жмут волосся впав і закривав сині лінії, що ними руки уткані.
— Скажи бо, горішку, скажи, коханий!
Та й заридала. Сльози текли по руках, як коли би каплі, що відірвалися від того водоспаду.
А за вікном шепотів горіх широким листям: Чешися, дурна, він тебе любить!
