Ця сторінка вичитана
— »Що́ з тобою, Грицьку брате?«
Говорили парубки:
»Єсть музики і дївки, —
Ще чого тобі не стало?!…«
Но то все не помагало:
Гриць сидїв, не танцював,
Знать Оляни він чекав…
Та даремне! час уходить,
А Оляна не приходить!…
Вже й вечерю подали,
Вже й із'їли й запили,
Знов зачали танцювати, —
А Оляни не видати…
Не дотримав справи Гриць
І утїк із вечерниць.
III.
А Оляна гарно вбралась,
Завинулась, вперезалась
І пустилась до села.
Нічка темная була,
Лїс шумів і зьвірі вили,
Щось не добре ворожили…
Та для неї все пустяк:
Смерть, не тілько переляк, —
Лиш би Гриця повидати!
Стала лїс уже минати:
Ще лиш цвинтар, — і село!…
Страшно дївчинї було!
А чого? — сама не знала,
І вона молитись стала…
От і цвинтар!… глип! — хрести!…
Меж хрестами щось рости
