Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/57

Ця сторінка вичитана



Губоньками зраїла,
 Губоньками,
 Сливоньками,
Губоньками зраїла,
Личеньками строїла.
 Личеньками,
 Чароньками,
Личеньками строїла.

Ой дївчино, не вяли!
 Ой дївчино,
 Ти рибчино,
Ой дївчино, не вяли,
Мого серця не пали!
 Мого серця,
 Край реберця,
Мого серця не пали!

Коли любиш — не жартуй!
 Коли любиш,
 Та не губиш,
Коли любиш — не жартуй!
Як не любиш — розчаруй!
 Як не любиш,
 Тілько губиш,
Як не любиш — розчаруй!

5. VIII. [?] 1860.

 
34. Ластівка.
(Польского поета Ленартовича.)
 

Йде дївчина-сиротина,
Тяженько здихає,
А ластівка по-над нею
Кругами лїтає;
І лїтає і щебече,
По-над нею вєть-ся,