Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/55

Ця сторінка вичитана

І я знов живий
Сьвіт оглядую,
Смерти першої
Не пригадую.

Прийде друга смерть —
Сьвіт счорнїєть-ся,
Земля вся в снїгу
Забілїєть-ся.
І весь сьвіт мара
Зморить голодом
І щілки мої
Сцїпить холодом.
Але холод той
Не убє житя.
Перейдуть віки,
Ожиє дитя.
Перейдуть віки,
Сьвіт завалить ся,
Огнем сто-огнем
Весь розпалить ся.
І снїги тогдї
Пасом кинуть ся,
І щілки мої
Знов прокинуть ся.
І щілки мої
Знов прокинуть ся,
Найдуть землю знов,
Знову кинуть ся.
Найдуть землю знов,
Знову кинуть ся,
В сотнї душ живих
Перекинуть ся.
І піде житя
Знов драбиною,