Ця сторінка вичитана
Ти склони себе,
Як билиночку,
Простели себе,
Як рядниночку.
Спина з по́хилу
Не іскорчить ся,
Чоло з пороху
Не ізморщить ся.
Спина з по́хилу
Не ізкривить ся, —
За то ступить пан,
Тай подивить ся;
За то ступить пан
На покірного
І прийме тебе,
Як добірного.
І в годиночку —
На драбиночку.
І підеш тогдї,
Милий синочку,
І з панами сам
Порівняєш ся,
В сріблї-золотї
Закупаєш ся;
В сріблї-золотї
Закупаєш ся,
З полем батьківським
Розпрощаєш ся!«
Але стало ся
Друге сьвятенько:
Виряжав у сьвіт
Мене батенько.
Виряжав мене,
Путь показував,
