Зїльлячка рвати, Милого ждати!… Рвуть зїльля дївчата, Віночки плетуть, А мої оченьки Тілько сльози льлють. Ой зїльля, зїльля, Чуже весїльля, А моя мука — З милим розлука!…« — »Дївчино, рибчино, Здорова була! Чи вже-ж ти, чи вже-ж ти Мене забула?« — »Я не забула, Я не забуду, Любила вірно, Любити буду.«
29. X. 1858.
Не згадаю гадки, Не змишлю я мисли!… Як чорнії хмари Чорні думи звисли! Порадь, мати, що́ дїяти, Ой чи жити чи вмирати? Порадь, моя мати! Розпукає серце, Каменїють груди… Скажи, моя нене, Що́ зо мною буде?
