Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/316

Ця сторінка вичитана


— «Будьте ласкаві, пан-отче,
В мене відпічнїте,
Не цурайтесь мого хлїба,
Сядьте, закусїте.«

Простелив піп свою рясу,
На траві сїдає;
Пастух ходить коло нього,
Щиро угощає.

І наїв ся піп убогий,
І хрест сьвятий творить
І дякує співакови,
Дякує й говорить:

»О, спасибі! Добре, сину,
Ти людей приймаєш,
Тілько шкода, що до того
Вина не тримаєш.

Знаєш, сину, вино добре —
Письмо сьвяте каже —
Веселить смиренне серце,
Маслом душу маже.«

VIII.

— «Вибачайте мнї, пан-отче,
Я ще не розжив ся,
Ще і року не уплило,
Як тут поселив ся.

Розживу ся, і як будуть
Мене знати люде,
То на втїху добрих гостей
І то в мене буде.

На сей раз, сьвятий пан-отче,
Прошу, не судїте,