Ця сторінка вичитана
V.
На полудень від заходу
Пишна, як дївчина,
Розвинулась і дрімає
Сонная долина.
У головах терен вєть-ся,
Шию обвиває,
І квітками й ягідками
Голову вбирає.
Від восходу, як покрівля,
Відкотилось море,
Від заходу при долинї
Стоять сиві гори.
Стоять гори при долинї,
Нїби батько й мати,
І вартують, доки буде
Їх дитина спати.
І вартують з-перед віка
І думу гадають,
Та на сонную дитину
Сльози проливають.
І на ноги спаде слїзка —
І як невидимка
Закриває її чари
Стидливая димка.
Тая димка зеленїє,
Вабить і лякає,
Вбитому житя дарує
І сама вбиває.
Як на стан сльоза упаде, —
Кругом обільлєть-ся,
