Ця сторінка вичитана
Чи то зорі, божі мисли,
Божая дорога?
Чи то може кожда зірка
Инший сьвіт у Бога?
Не зміркую, моя нене,
Гадки не згадаю.
Полетїла б, полетїла б, —
Силоньки не маю.«
І голубить її ненька,
К серцю пригортає
І милую свою доньку
Правди научає.
X.
Росте дочка злотокрила,
Краси добирає,
А тимчасом єї ненька
З силоньки спадає.
Обсїкли ся пишні коси,
Снїгом забілїли,
Поспадались повні личка,
Воском зажовтїли.
Очи в лоб позападали
І там позгасали,
І на лобі лїта сумні
Слїди поорали.
І ослабли сухі руки,
Підкосились ноги,
Похилилась, як билина
Суха край дороги.
І згадала стара ненька
Смертную годину,
