Ця сторінка вичитана
Іди, сину, ти на захід
В право від могили.
Там з лїсами та зьвірями
Будеш землю мати,
Там ти будеш царювати,
Зьвірів полювати.
А за теє, що вартуєш
Ти могилу сюю,
На потїху тобі, сину,
Коня подарую.
І як схочеш полювати
В добрую годину,
Через уха лиш коневи
Перелїзеш, сину.«
Дух іздимів. Іще в небо
Зорі не уплили,
А вже коник вороненький
Стояв край могили.
І повів коня царевич,
З братом розпростив ся,
Тай на рідну сторононьку
Жити віддалив ся.
В третю нічку наймолодший
Варту відбуває
І десятую бутельку
З горя випиває.
І опівніч наступила,
Степ заколисав ся,
І дух царя-Соловея
Сину показав ся.
