Де ступнем ступлю, тернина коле, Кров обкипає на ногах; Де оком гляну, сумно та темно, Нїби намітка на очах. Не сьвітить місяць, не гріє сонце, Чорнїє небо як земля; І як в склепінї межи вмерлими, Межи живими ходжу я. Знущай ся, доле, не жалуй сили!… До каплї кров мою іспий! І від людий забите тїло Землею темною покрий!…
17. X. 1857.
Хлопцї-молодцї, Пийте, гуляйте! Жваві дївчата, Хлопцїв кохайте! Весна їдна в рік — Згадайте люде! І в нас другий раз Весни не буде!… Вино шумує, І мед, і пиво… Шклянками, хлопцї! Чарка на диво!… Пийте за личка, За чорні брови! Нехай дївчата Будуть здорові!
