І за брамою звалив ся
І не може встати.
Аж несе їден убогий
Яйця продавати.
І кладе він їх під браму,
Бога підіймає,
Підіймає і хрест тяжкий
Нести помагає.
От і самая Голгофта…
Вбогий повернув ся,
Коли гляне: його кошик
Злотом нагорнув ся!
Та і яйця межи злотом
Були не пропали,
Лиш на диво крашанками
Й писанками стали.
І від тогдї стали й люде
Писанки писати
І в Великдень всїх знакомих
Ними дарувати.
А тим часом на Голгофтї
Хрест уґрунтували
І на ньому Христа-Бога
Страшно розіпняли.
Розіпняли, руки й ноги
Цьвяхами прибили
І ребро Його сьвятеє
Копієм пробили.
XXX.
Тяжко мучить ся наш Господь,
Тяжко умирає,
І із жалю все замовкло,
Голосу не має.
