— »Якої-ж ти хочеш плати?«
Стали всї питати
І зачали у Іуди
Христа торгувати.
І на трицять рублїв рівно
Цїну тую збили,
І прокляті проклятому
Сріблом відлїчили.
І нечистий злую душу
Нїби маслом маже,
І згорнув Іуда гроші
І рабіну каже:
»В четвер, рівно в опівночі,
Будьте ви готові,
А тим часом, добрі люде,
Будьте ми здорові!«
XXVII.
Матїр Божа тогдї спала
На горі Оливній,
І над нею сни снувались
І страшні і дивні.
І прийшов до неї Господь.
Став її питати:
»Ой чи спиш ти, чи ти чуєш,
Рідна моя мати?«
— »Ой спала я, милий сину,
Спала та збудилась,
І о тобі, все о тобі
Річ страшная снилась.
Видїла я, що ти, Сину,
У саду молив ся,
Що в опівночі з Жидами
Іуда явив ся.
