І приводять Христа-Бога,
Просять угадати:
Що́ б за диво під коритом
Мало в них лежати?
А Господь подумав трохи,
Так собі нїби́-то,
Далї сьміло Жидам каже:
»Свиня під коритом!«
Жидова зареготїла,
Вдруг корито зняла,
Аж з-під нього не Жидівка,
А свиня устала.
І Бог вийшов з Русалими,
Вийшов, іде к морю,
К далекому іде морю,
На високу гору.
XXVI.
А Жидова як те море
Буввани збиває:
Лиш погляне на корито —
Пейси обриває.
Прийшов рабін їх Кайяфа,
І той зламав руки:
»Ловіть Христа! беріть Христа
На страшнії муки!«
І гадають вони думу,
Як його зловити.
Аж являєть-ся Іуда
І став говорити:
»Я всї сховки його знаю,
Не журіть ся, люде,
І продам його на муки,
Тілько плата буде!«
