Сторінка:Твори Степана Руданьского. Том I (Львів, 1912).pdf/225

Ця сторінка вичитана

Мудрували і гадали,
І на тім в них стало,
Що такий цар народив ся,
Як ще не бувало.

 І взяли вони ливану,
 Золота й кадила
 І пішли собі в дорогу,
 Як зоря водила.
І приходять до вертепу,
Бога увидали,
Поклонили ся низенько
І дари давали.

 І їден дав йому смирну
 І став говорити:
 »Жичу Тобі, новий царю,
 У розкоші жити!«
Другий золотом дарує
І почав казати:
»Жичу Тобі, новий царю,
Щоби-сь був багатий!«
 Третїй Богу, як дитинї,
 Свій ливан приносить
 І у Бога йому сили
 І здоровля просить.

І віддали свої дари,
Ще раз поклонились
І веселі у Персиду
Знову возвратились.

VI.

Ой на річцї, на Орданї
Тече вода гожа,