І цар видав баль на диво,
Гостї їли, пили,
На-послїдок Соломона
Видїти просили.
І явив ся син Давидів,
Лиш не в кармазинї:
В простих чоботях пасових,
В простії свитинї.
І промовив: »Люде добрі!
З розумом судїте:
Як що шиєте, то перше
Ґудза завяжіте!«
Тілько всього було й мови.
Всякий розважає,
Як, куди і против чого
Соломон стріляє.
Розважали і гадали,
Сили не добились.
Поклонили ся Давиду,
Сину поклонились
І поїхали до дому,
Стали розважати:
Що́ б то було, як він каже,
»Ґудза завязати«?
XX.
Незабаром після балю
Цар-Давид скончав ся,
І Соломон сїв на царство
І коронував ся.
Сїв на царство й зачинає
Думоньку гадати:
Як би небо розгадати,
Море зґрунтувати.
