Ця сторінка вичитана
»Га!« подумав: »зроблю плуга,
Плуга золотого,
Може плугом відпитаю
Соломона свого!«
І зібрав він своє злото,
Сказав збити, злити,
І із того злота всього
Цїлий плуг стопити.
І злотники ізібрались,
Золото стопили,
І на диво всьому сьвіту
З нього плуг зробили.
І послав Давид по сьвітї
Той плужок возити
І питати і писати,
Як будуть цїнити.
XI.
І цїнили того плуга
І цїну писали:
Скрізь від тисячі червоних
Менче не давали.
От до дому повертають, —
Видять: під горою
Парубок якийсь обдертий
Ходить з чередою.
І ходить він з чередою,
Чорний хлїб жвакає
І череду на дорогу
З поля виганяє.
Слуги й того не минули:
Зачали просити
Подивитись на їх плуга,
Цїну йому збити.
