Ця сторінка вичитана
Повернулось все в палацах
І путя не мало.
II.
І задумав Бог Давида
До путя привести.
Нарядив ся купцем дальним,
Став товари везти.
І ото Він до Давида
В місто заїзджає.
Давид чує: »купець дальний«, —
В гостї запрошає.
І приїхав купець дальний;
Став Давид питати:
»Звідки купець чужоземний?
Що́ маєш продати?«
Купець каже: »Я з Єгипту,
Найяснїйший царю,
І при собі на сю пору
Не маю товару.
Все-м розпродав меж царями,
Що́ йно мав продати;
Тепер хочу в тебе, царю,
Палац купувати!«
— »Много гроший, купче, маєш
(В тім надїю маю),
Лиш чи будемо сватами,
Того я не знаю!
Як насиплеш тілько злота,
Що всї мої люде
Наберуть ся, кілько зможуть,
То твій палац буде!«
— »Все то буде, ясний царю!«
Купець відвічає:
