Ця сторінка вичитана
Та до корабля сьвятого
Приступу не мали.
От і птаха-носорожець
В морі показав ся,
І ріг його серед моря
Як віха підняв ся.
І проглянули ті птахи, —
Звились, полетїли
І на ріг той відпочити
Раптом всї і сїли.
І впірнув він головою:
Птицї позлїтали.
Тілько вигулькнув із моря:
Птахи знов сїдали!
І сїдали і злїтали,
Поки не втопили:
Так завсїгди тим буває,
Хто гордить ся з сили.
*
І кінчилась кара божа.
Риба підступає
І на собі цїлу землю
Знову підіймає.
Вода сплила; Ной остав ся,
Вийшов, подивив ся
І заплакав над землею,
Господу молив ся.
І молив ся, собі зичив
Лучше умирати,
Нїж такую страшну кару
Другий раз видати.
І на теє Господь з неба
Дощик посилає;
